У Великорожинському ліцеї у черговий раз відбулася зустріч працівників школи, учнів і всіх небайдужих жителів села із захисником-односельцем Василем Васильовичем Дебринюком, котрий боронить Україну на донецькому напрямку.
Він — батько учня 10 класу цього закладу. Варто відзначити, що захід відбувся з нагоди відзначення Дня Збройних сил України. Василь Дебринюк охоче погодився зустрітися у мирній, спокійній обстановці, розповісти про свою службу, воєнні будні, про те, як героїчно всі наші захисники рятують країну від лютого ворога.
Школярі адресували поетичні рядки для всіх захисників, і — для Василя Васильовича Дебринюка зокрема. Вони із захопленням і гордістю бажали якнайшвидшої перемоги, щасливого повернення додому зі служби, дякували за мирний сон і спокій, за можливість навчатися і розвиватися.
Зі вступним словом до всіх присутніх звернувся директор ліцею М.М.Воротняк. Він наголосив, що такі зустрічі у школі із захисниками вже стають доброю традицією. Також він принагідно подякував усім причетним до захисту нашої країни від агресора за їхні самовідданість, мужність і сміливість.
Далі до слова запросили Василя Дебринюка, який поділився зі всіма, як він опинився серед тих людей, котрі стоять на варті наших життів.
«Коли почалася повномасштабна війна, не міг спокійно дивитися на страшні кадри тієї московської навали, що насувалася на нас. Вирішив добровільно піти до військкомату, зібрав речі і, всупереч вмовлянням рідних, поїхав до районного центру. Мобілізували добровольцем, так і потрапив до армії. Спочатку ремонтував військову техніку в нашій області, згодом потрапив на Житомирщину, де на власні очі побачив, що росіяни зробили у тамтешніх селах. Звідти вже відправився з іншими військовими на донецький напрямок. Там отримав контузію.
Пробувши певний час у госпіталі, заїхав на декілька днів додому. А вдома одразу відчувається якісь неймовірні сила та підтримка — і від рідних та родичів, і від односельчан. Саме завдяки небайдужій громадянській позиції жителів нашого села мені зібрали допомогу для наступної поїздки на фронт, адже я вирішив для себе, що не залишу своїх побратимів і повернуся на службу. Бо разом ми — сильніші і не дамо ворогу знову загарбати наші землі. Ваша волонтерська підтримка є дуже відчутною, її цінують всі військові. Ви тут, а ми — там тримаємо оборону разом», — наголосив В.В.Дебринюк.
Василь Васильович багато розповідав про війну, відповідав на запитання присутніх, дякував за допомогу і підтримку армії.
На згадку про зустріч учні ліцею підготували скромні сувеніри: син Василь намалював малюнок для тата, інші діти власноруч виготовили браслети-обереги і подарували їх захисникові. Також йому вручили кошти, отримані на благодійному ярмарку, який проводили у школі напередодні Дня Збройних сил України.
Лілія Заячук.
«Гуцульський край», №51, 23.12.2022 року