Якби я знав, що думки мої, викладені тут, не будуть сприйняті владою і громадою Косівщини, то, може, й не брався б за перо. Але вірю в те, що їх поділяють. Хочу повести мову про наближення 200-річчя від дня народження славного нашого Пророка, Кобзаря, Великого україн ця Тараса Григоровича Шевченка, яке ми і світова громадськість відзначатимемо через рік. Скептик скаже: «Ге! Та маємо ще ого-го часу!..». Так може сказати й українофоб… А маємо ж приклади зі світової практики відзначення ювілеїв націо нальних світочів багатьох цивілізованих країн світу, надто ж – європейських.
Здається, зовсім недавно англійці відзначали ювілей Вільяма Шекспіра, домагаючись, аби його твори вивчали в школах країн світу. Кільканадцять років тому росіяни, і не тільки, широко відзначали ювілей Олександра Пушкіна. Пам’ятаю, тоді всі російські газети вели символічний відлік: «До ювілею А.С. Пушкіна залишилося 365 днів… 364 дні…». Що вже казати про круглі дати Адама Міцкевича чи зовсім недавній ювілей польського композитора Фридеріка Шопена, який широко відзначали і в Україні.
У переддень Шевченківського 200-річчя мене непокоїть згадка про відзначення 150-річчя від дня народження Івана Франка. Ці недолугі святкові заходи (як в Україні, так і на Косівщині) хай будуть на совісті тодішніх очільників. Адже урочисті відзначення таких важливих дат потрібні не Іванові Франкові, не Тарасові Шевченкові, а потрібні нам, українцям, а найбільше – молоді нашій.
Довкола славних імен наших національних світочів можна розбудовувати українську національну ідею, яку і без нас заповзято тлумлять різного штибу табачники-колісниченки…
Щоб не бути голослівним, пропоную конкретні заходи, які варто провести в районі у Рік Тараса Шевченка:
- Провести в школах і бібліотеках району Шевченківські читання.
- Оголосити та провести конкурс на краще читання творів Тараса Шевченка.
- Оголосити конкурс на краще знання творів Кобзаря.
- У газеті «Гуцульський край» повідомляти про нові надходження до Центральної бібліотеки та про нові книжки видавництва «Писаний камінь».
- Організовувати зустрічі з українськими письменниками, художниками.
- Організовувати зустрічі з лауреатами Шевченківської премії.
- Активізувати розповсюдження української книги.
- У День Косова на майдані Незалежності організувати вернісаж творів місцевих живописців, скульпторів тощо.
- Провести книжковий ярмарок, на який запросити різні видавництва краю.
- Організувати лекторій української класичної музики.
- Організувати та провести змагання з різних видів спорту: «Молодь без тютюну і наркотиків!».
- 22 травня цього року провести урочисту ходу до пам’ятників Тарасові Шев ченкові в Косові та інших населених пунктах: «Наша пісня, наші квіти тобі, Тарасе!».
- Вишукати кошти на видання хоч невеличкої кількості «Кобзаря» у видавництві «Писаний камінь».
- У Косівському музеї гуцульського побуту та мистецтва Гуцульщини організувати виставку творів, присвячених Т.Шевченкові, і творів народних майстрів Косівщини, що діятиме упродовж року.
- Запровадити в газеті «Гуцульський край» рубрику: «Як ми говоримо? Як треба».
- Провести серед учнів, студентів анкетування, опитування тощо: «Що ти знаєш про свій родовід?».
Богдан РАДИШ-МАРИНЮК,
м. Косів.