Хронічна лихоманка
У Яблунівській районній лікарні відбулися загальні збори колективу. Участь у них брали не тільки медики. Серед присутніх були народний депутат України Василь Гладій, голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук, заступник голови районної ради Дмитро Бойчук, начальник фінансового управління РДА Ольга Мицкан, депутати районної ради, керівники органів місцевого самоврядування та жителі довколишніх сіл, Яблунівський селищний голова Зеновій Томащук.
В чому спротив колективу
Яблунівську райлікарню вже кілька років поспіль лихоманить невизначеністю її завтрашнього дня. Якою буде доля цього лікувального закладу, що обслуговує жителів 14 довколишніх сіл твердо сказати ніхто не може – ні медики, ані їхні пацієнти. Бо все ховається за словами «перепрофілювання», «реформування», в яких доволі неоднозначний зміст. А там, де мають місце недомовки, зазвичай, спрацьовує людська фантазія. Люди говорять, що Яблунівську лікарню хочуть занедбати, бо, мабуть, комусь сподобались її добротні будівлі та гарне й затишне місце розташування. Але повторюся – це лише здогадки людей, які мають підстави на таке припущення. А якими насправді є реалії сьогоднішнього дня Яблунівської лікарні? Саме про це йшлося на цих зборах.
Спочатку надали слово депутату Верховної Ради В.Гладію, якого Косівщина більшістю голосів підтримала на минулорічних виборах. Василь Іванович подякував за такий вияв довіри і запевнив, що буде намагатися виконувати те, що обіцяв у своїй програмі. Водночас розповів про початок роботи Верховної Ради, розкладку політичних сил у парламенті та наміри опозиції. Василь Гладій у ВР працює в комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, де є головою підкомітету з державного будівництва. На письмове звернення до нього яблунівських медиків народний депутат відповів, що вникаючи у цю проблему, зрозумів, що у влади не виникає питання щодо ліквідації їхньої лікарні. Йдеться про скорочення 10 ліжок у пологовому відділенні Яблунівської РЛ, 10 неврологічних ліжок у Кутській міській лікарні і 14 ліжок у Косівській ЦРЛ.
Таким неспокоєм колектив Яблунівської райлікарні живе уже 15 років. Про це йшлося у виступі голови профспілкового комітету лікарні М.Дутчак. Я не випадково зупинився на такому заголовкову цієї публікації. Адже виступ Марії Миколаївни – це біль душі кожного працівника. Уявіть собі, що лікар чи медсестра іде на роботу і не знає що там її чекає: повне скорочення чи переведення на 0,75 – 0,50 окладу. З яким настроєм такий спеціаліст надаватиме допомогу хворим, чи може він сповна віддаватись роботі? Та у нього в голові думки рояться як утримати сім’ю за 1300-1400 гривень зарплати, оплатити компослуги, за які гроші навчати своїх дітей.
Такий стан невизначеності неабияк турбує медперсонал. До новацій, які їм пропонують їхні вищі інстанції, ставляться з пересторогою. Йшлося про створення на базі лікарні дитячого реабілітаційного центру, відкриття кардіологічного відділу за рахунок терапевтичного. Остання ідея – створення центру первинної санітарно-медичної допомоги. Але вона десь загубилася, тобто випала з ланцюга реформування сфери охорони здоров’я в районі і такий центр планують створити лише на базі Косівської ЦРЛ.
Проблема полягає в тому, щоб знайти оптимальний варіант ефективного використання ліжко-місць лікарні. На цьому наголосив у своєму виступі головний лікар Яблунівської райлікарні Ігор Гнатишак. І адміністрація лікувального закладу неодноразово вела про це мову в колективі. Однак працівники розуміють, що будь-яка оптимізація – по суті означає скорочення робочих місць. Що, безумовно, викликає спротив у колективу. Тим більше, що керівництву лікарні рекомендували впорядкувати штати згідно з прийнятим бюджетом. Нагадаю, що у районний бюджет 2013 року закладено кошти лише на десятимісячне утримання сфери охорони здоров’я. Про це стурбовано також вела мову й голова профспілкового комітету Кутської міської лікарні Оксана Туркова.
Інтереси яблунівських медиків на представницьких зборах відстоювали депутати районної ради Дмитро Томич, Роман Ільницький.
Завідувач лабораторією Надія Грицюк згадала про колишню славу лікарні і про те, що машини швидкої допомоги розвалюються, їдучи гірськими дорогами у віддалені села, щоб надати допомогу хворим, що у лікарні не вистачає сімейних лікарів. І важко з нею не погодитись, що реформа в системі охорони здоров’я має впроваджуватися з користю для людини, а не вигодою чи доцільністю з погляду чиновника. Питанням реформування медицини, що зараз на часі та інформування про це населення присвятили свої виступи селищний голова Зеновій Томащук, заступники головного лікаря Косівської ЦРЛ Дмитро Микитюк і Світлана Томенко, головний лікар Космацької дільничної лікарні Ярослав Геник.
І, зрозуміло, що деякі з цих проблем, а точніше основні з них, пов’язані з виплатою зарплати, фінансовим забезпеченням на пільгове лікування, придбанням медикаментів, не можуть знайти вирішення на районному рівні. Бо, за словами депутата ВР Василя Гладія, місцева влада є заручником тієї політики, яка проводиться у державі.
Про те, що сфера охорони здоров’я сьогодні переживає складні часи йшлося у багатьох виступах у Яблунові. І не тільки з вуст медиків. Літній чоловік Я.Ю.Цимбалюк був майстром будівельної бригади коли лікарню споруджував місцевий колгосп за свої кошти. Трудівників господарства обмежували у зарплаті щоб збудувати добротну лікарню. Ярослав Юрійович каже, що в цю лікарню вклав своє здоров’я, бо працювали по 16-18 годин у день. А тепер хочуть у людей забрати право лікуватися тут. «Чому жінки з Березова мають їхати у Косів чи Коломию, якщо вони можуть народжувати у Яблунові?», — запитував Ярослав Цимбалюк.
Ситуація, яка сьогодні склалася і справді є для багатьох незрозумілою. Акушерка пологового відділення Елеонора Грабовецька розповіла про період, коли їхня лікарня мала дуже добру репутацію. До Яблунова їхали народжувати жінки всього районного начальства. Хворі з Косова лікувалися у стаціонарі терапевтичного відділення.
— У Яблунівській лікарні працювали три педіатри, два хірурги. Тепер, через обмежене фінансування у штаті один педіатр, а кваліфікацію хірурга має лише головний лікар. Що у нас діти – уже не майбутнє держави? Невже у нас гроші важливіші за життя людини, — дивувалася Надія Грицюк.
У цій лікарні й зараз мають прекрасне пологове відділення з холодним і теплим водопостачанням, усім необхідним обладнанням. Але лише один лікар не може забезпечити нормальне функціонування відділення, тому використовують його лише на 18 відсотків, бо за минулий рік мали всього 36 пологів. Через відсутність лікарських кадрів жінки їдуть народжувати дітей у Косів і Коломию.
Перебуваючи в атмосфері загальних зборів, мимоволі виникає думка: чому ж Яблунівській лікарні не повернути минулу славу. Адже цю лікарню будували за колгоспні, а значить народні кошти. Споруджували з тією метою, щоб ті ж колгоспники на старості літ лікувалися тут, отримували медичну допомогу їхні діти та внуки. Ми ж уже маємо наочний гіркий досвід нищення мережі дитсадків, на відновлення яких зараз необхідні чималі кошти.
— Ми хочемо, щоб нас почули, — заявила голова профкому Марія Дутчак. – Ми кожний день ходимо на роботу не знаючи чого. Тепер починають скорочувати працівників.
Звісно, районна влада почула крик душі яблунівських медиків. Голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук детально поцікавився чому виникло питання скорочення 10 ліжок пологового відділення. Ярослав Іванович поінформував, що на потреби сфери охорони здоров’я у 2013 році в районі не вистачає 8 млн.720 тис. грн., в тому числі 1 млн. 800 тис. грн. для Яблунівської лікарні. У районному бюджеті медицина не забезпечена двомісячними фондами. Цьогорічний бюджет прийняли за розрахунками Мінфіну, щоб працівники бюджетної сфери протягом першого кварталу могли отримувати заробітну плату.
Голова райдержадміністрації запевнив, що про закриття Яблунівської лікарні не йшлося раніше і зараз таке питання не виникає. Цю проблему комусь вигідно нагнітати. Ярослав Іванович тут же на зборах (а у залі в кінці зустрічі був присутній і головний лікар Косівської ЦРЛ Іван Фазан) доручив керівникам від медицини так попрацювати, щоб у десятиденний термін знайти і прийняти розумне рішення, де і як можна зекономити кошти, не скорочуючи людей.
Ігор СУСАК.