Багато «дітей війни» звертаються до мене з такими запитаннями: написали позовну заяву про стягнення з Пенсійного фонду України в Косівському районі заборгованості з виплати 30% пільги до пенсії, подали її до суду, минуло більше року, а грошей немає, — нарікають громадяни. Люди зневірюються, кажуть: «Нічого ми не отримаємо, та ще й витратили кошти на судові витрати».
Хочу пояснити, що судитися з державою — процедура не так тяжка, як тривала. Тому що суди довго розглядають такі справи через велику завантаженість. Але виграти судову справу в районі — це пройти тільки півшляху. Після цього її розглядає апеляційний суд, надсилає у виконавчу службу, позивачу та відповідачу, і тільки після усіх цих митарств люди отримують кошти.
Чому одні пізніше звернулися з позовами і гроші вже отримали, а інші подали документи більше року тому, а грошей ще немає? Як ви розумієте, в суді немає черговості, справи розглядають різні судді, хтось із них перебуває на лікарняному чи у відпустці, тому розгляд може затягнутися. Але я хочу завірити всіх «дітей війни», які звернулися до суду, що гроші отримають всі, хто виграв справу. Хочу нагадати, що майже дві тисячі «дітей війни» у Косівському районі подали позови до суду, на користь «дітей війни» задоволено майже шістсот позовів у першій інстанції, більше двісті позовів задоволено в апеляційному суді, люди одержали гроші.
Тому прошу вас не падати духом і вірити, що ми живемо в демократичній державі, де рішення суду є законом для всіх.
Богдан Марчук,
депутат районної ради, голова РО Всеукраїнської партії «Дітей війни».