У ці дні в селі Черганівці можна знімати бойовик чи трилер. Декорацій будувати не треба — вони тут на кожному кроці. Дахи будинків ніби кулеметними чергами прошито. Вікна потрощено, як від осколків бомб і вибухових хвиль. Пластикову обшивку зовнішніх стін, здається, дерло кігтями якесь велетенське чудовисько. Є де розгулятися бурхливій фантазії режисера.

Здається, природа-матінка вирішила влаштувати день ґаздині і намагається показати людству, хто в хаті справжній хазяїн. Повені, зсуви, засуха, землетруси, тайфуни та урагани – за допомогою цих радикальних засобів якась вища сила, можливо, регулює кількість людей на Землі або просто хоче поставити нас усіх на місце – аби замислились: хто ми, для чого прийшли у цей світ, як маємо поводитись у ньому.

На Косівщину природні катаклізми навідуються із неприємною частотою. Щойно після паводку вода повернулася у свої береги, аж тут нова біда прийшла. Цього разу опустилася прямісінько з неба.

Це сталося минулої суботи. Жителі району знемагали від нестерпної спеки. У другій половині дня небо напнуло над головами ліжник із густих чорних хмар. Спершу їм навіть зраділи. Сподівалися, що дощ пригасить серпневий жар, освіжить повітря. Але ті хмари стали предтечею небесного бліцкригу: гроза прийшла, повоювала і перемогла.


Такого у Черганівці не пригадують навіть старожили. Усі очевидці цього природного явища в один голос дивуються з великих розмірів, химерної форми льодяних грудок і траєкторії їх польоту. Те, що падало на будівлі і землю, мало нагадувало звичні для кожного з нас білі горошини, а було більше схоже на уламки крижано-снігових брил. Дехто навіть устиг покласти ці великі грудки на ваги і нині стверджує, що стрілка сягала позначки 500-600 грамів.

Через сильний вітер ці уламки розлітались у різні боки, як метеорити, трощили вікна і пластикову обшивку стін. Але найбільш уразливими стали дахи. Металеву черепицю лише де-не-де прим’яло. Бляху град легенько поцюкав, як невмілий учень чеканника. А от дахи з шиферу не витримали небесного обстрілу. Усі вони тепер схожі на решето. Є навіть діри такого розміру, що в них голова людини пролазить.

Гроза тривала якихось півгодини, а наробила стільки шкоди, яку і за місяць не виправиш. Ситуацію ускладнило те, що наступного дня знову пішов дощ. Він просочувався крізь діряві дахи, рясно зрошував стелю, з якої на підлогу падали великі пласти мокрої штукатурки. Меблі і килими заливала вода. Влітку чимало господарів роблять ремонт у своїх помешканнях. Можете уявити відчай цих людей, працю і кошти яких було змарновано вщент. Жителі села перебувають у шоковому стані: не встигли після цьогорічної повені оговтатись, а тут нова біда, нові проблеми, нові витрати.

Не пожаліла стихія і транспортні засоби. Град, наче купка озброєних до зубів гангстерів, зухвало «обстрілював» беззахисні автомобілі. Найбільше не пощастило гостям кількох весіль, що проводились у цей час. Стихійні паркінги стали прекрасною мішенню для непроханих гостей із неба – неушкоджених автівок практично не залишилось. Зате автомобілі, що стояли на подвір’ях будинків, власники рятували як могли – заганяли під дерева, вкривали старими коцами. Для багатьох водіїв стало неприємним відкриттям, що страховка, яку кожен з них справно сплачує, стосуються лише ДТП. Збитки, завдані стихією, як-от градом, їм ніхто не компенсує.

Гроза відшуміла, але над Косівщиною продовжували висіти густі хмари. Доведені до відчаю люди поїхали на базари і в магазини – купити брезент, аби тимчасово захистити свої помешкання від дощу. Зустріч із продавцями стала для них ще одним стихійним лихом. Торгаші (інакше цих ненажер не назвеш) миттю дізналися, якої шкоди наробив град, і… підняли ціни на все, чого потребують постраждалі люди. Майже вдвічі подорожчали брезент, шифер, бляха і метало-черепиця…

Нині у Черганівці потребує ремонту чи не кожне господарство. Град не пожалів практично нікого. Село шукає будівельні матеріали і, звичайно, робочі руки, адже перекривати дахи треба швидко і якісно. Одному господарю це не під силу. Потрібно створювати бригади бодай з трьох-чотирьох чоловік. Де їх узяти, якщо у Черганівці на одному подвір’ї стоять по дві-чотири будівлі із дірявими дахами? Літо – гаряча пора для майстрів, кожна пара рук уже задіяна на якомусь будівельному майданчику. А ремонтні роботи мають досвідчені люди: багато будинків двоповерхові, з високими дахами. Дірявий шифер ковзкий від дощу і провалюється під ногами. Самодіяльність та авральні темпи ремонтних робіт уже призвели до травм: чоловіки ріжуть руки, 19-річний хлопець упав із даху.

Усі ми нарікаємо на владу, але коли приходить біда, за допомогою звертаємося до чиновників. Ось і жителі села вервечкою потяглися до сільської ради. Вони скрізь: на подвір’ї, у коридорі і кожному кабінеті. Жителі Черганівки розуміють, що самі з цією бідою не впораються.

Вже у неділю у Черганівку приїхав перший заступник голови РДА Іван Грималюк. Він зустрівся із сільським головою Марією Мицкан і депутатами. Оперативно обговорили ситуацію, що склалася, склали план першочергових дій. Того ж дня депутати вирушили на свої виборчі округи, побували практично у кожній хаті, особливо у тих, де живуть одинокі перестарілі та інваліди. До 12 години ночі у сільській раді, при свічках (електроенергії не було) приймали заяви від жителів села. В понеділок тут складали акти про завдані стихією збитки.

Черганівський сільський голова Марія Мицкан розповіла нашому часопису:

— Те, що у нас сталося, — справжня катастрофа. Ми вже пережили чотири стихійних лиха, але з такою бідою ще не мали справи. Адже за 15 хвилин було пошкоджено практично всі покрівлі з шиферу, зокрема на школі та двох будинках культури. Якщо наші люди залишаться без допомоги, – це буде ненормально. Ми створюємо реєстр пошкоджених будинків. На жаль, у багатьох людей закінчився термін дії страховки. Є і такі господарі, які не застрахували свої будинки та майно, і тепер дуже бояться, що не матимуть жодної матеріальної компенсації. Є у нас багато малозабезпечених сімей, які не мають змоги закупити навіть брезент, а що вже казати про будівельні матеріали і ремонт. Люди плачуть, питають нас, що їм робити. Ми не повинні залишити їх наодинці з такою бідою. Навіть із застрахованим майном можуть бути проблеми. Справа в тому, що страхові компанії передбачають надто стислі терміни подачі документів. В умовах такого масштабного стихійного лиха це зробити не так просто. Тому хотілося б, щоб страхові агенти не чекали, поки до них приїдуть, а самі навідались до своїх клієнтів, допомогли їм у цю скрутну хвилину. На мою думку, це додасть авторитету цим страховим компаніям, підвищить до них довіру з боку громадян. Під час суботньої грози рівень води різко піднявся, такого не було навіть під час останньої повені. Знову на береги і зарінки нанесло гілляччя і деревини. Будемо збирати толоки і розчищати потоки, — сказала Марія Іванівна.

У понеділок, 9 серпня, у постраждалих від грози селах побував голова Косівської райдержадміністрації Ярослав Шинкарук. Він оглянув усі об’єкти соціально-культурного призначення та багато приватних помешкань. Очільник виконавчої влади району дав доручення депутатському корпусу сільських рад документувати завдані стихією збитки. Їх буде проаналізовано, а узагальнену інформацію передадуть в обласну державну адміністрацію для вирішення питання про те, яку допомогу можна надати жителям постраждалих від грози сіл.

Голова РДА Ярослав Шинкарук звернувся до місцевих представництв страхових компаній з проханням виїхати на місце стихійного лиха і фіксувати завдані людям збитки оперативно і безпосередньо на обійстях. Управлінню економіки Косівської РДА дано вказівку проаналізувати наявність у торговій мережі покрівельних матеріалів, потребу у завезенні в район додаткової кількості будівельних матеріалів та брезентових тентів. Водночас поставлено жорстку вимогу – не допустити підвищення ціни на ці види продукції. Районний відділ МНС має завезти у постраждалі від стихії села висотні драбини, які необхідні для ремонту покрівель.

Довідка:
Внаслідок небувалої грози у Косівському районі пошкоджено покрівлі на 1357 будинках, двох ФАПах, чотирьох школах, трьох будинках культури, на дитячому корпусі Косівської ЦРЛ та двох дільничних лікарнях.

В даний час продовжуються збір інформації та документів, які допоможуть встановити реальну суму завданих стихією збитків.

Аліса Мудрицька.
Фото автора.

Facebook коментарі
 

One Reply to “Небесний бліцкриг”

  1. Саша

    “”Торгаші (інакше цих ненажер не назвеш) миттю дізналися, якої шкоди наробив град, і… підняли ціни на все, чого потребують постраждалі люди. Майже вдвічі подорожчали брезент, шифер, бляха і метало-черепиця…””
    Ну автор і загнула – шифер на заводі коштує 42,90(опт) і 46,50(роздріб) а в Косові – 47,48 грн. У липні було на заводі 39, в Косові 44.
    То де ж тут у 2 рази??? Чи може є інформація, що хтось продавав по 80 грн за лист???
    Не треба писати дурниць!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *