26 січня 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про державну контрольно-ревізійну службу». Відтоді 26 січня ревізори відзначають своє професійне свято.
З цієї нагоди «Гуцульський край» запросив до розмови начальника контрольно-ревізійного відділу в Косівському районі Пилипа Пилиповича СЕРБАЛЮКА, який стояв біля витоків створення контрольно-ревізійного відділу в районі, формував його кадровий склад, матеріально-технічну базу.
— Я з самого початку на цій посаді, — розповідає Пилип Пилипович. — При колишньому фінансовому управлінні працював лише один ревізор. Нині у відділі працюють 6 ревізорів. Робота наша полягає у тому, щоб здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, дотримуватись періодичності ведення ревізій тощо. Новим для нас видом діяльності є контроль за проведенням тендерних процедур. Показники роботи відділу за минулий рік буде детально висвітлено у цьому номері «Гуцульського краю», тому не зосереджуватиму увагу на цифрах. Зазначу пише, що керівництво нашого головного та обласного управлінь спрямовує роботу на те, щоб не тільки виявляти, а передусім попереджувати фінансові порушення. Ми працюємо і в галузі аудиту — це теж новий для нас вид діяльності: аналізуємо фінансовий стан справ установи, вказуємо керівникові та головному бухгалтеру на недопрацювання і внутрішні резерви.
Ми не ставимо перед собою мети бути каральним органом, передавати відповідну інформацію у правоохоронні органи. Ми доступні, відкриті, стараємось працювати на профілактику. Коли до нас звертаються керівники і головні бухгалтери бюджетних організацій, даємо їм вичерпні роз’яснення.
Зрозуміло, що порушення були, є і будуть: спрацьовує людський фактор, ускладнюють роботу зміни в законодавстві. Тому намагаємося володіти максимумом необхідної для роботи інформації. На даний час маємо Інтернет, 5 комп’ютерів. Обласне управління щомісяця оновлює нашу інформаційну базу. Отже, знаємо, як перевіряти, як і де шукати порушення та зловживання.
— У мене складається враження, що у вашому колективі панують не тільки напружена ділова обстановка, а й напрочуд доброзичлива психологічна атмосфера. Як вам це вдається?
— Дякую за гарні слова. Можливо, це пояснюється тим, що підбираючи кадри, завжди старався приймати на роботу грамотних фахівців, які мають авторитет серед колег. Наш колектив — один із найстабільніших в контрольно-ревізійній службі області, основний склад відділу зберігся незмінним майже з часу його створення. У нас нема заздрощів між колегами, нам вдалося налагодити приязні людські стосунки. Усі наші працівники ходять до церкви, навіть вільний від роботи час ми часто проводимо разом: їздимо до Зарваниці, до Манявського скиту, нещодавно усім колективом були на «Буковелі». Ми — одна команда, одна «сім’я». Нас об’єднує усвідомлення того, що працюємо на державу, тому відповідально ставимося до виконання завдань, які перед нами поставлено.
— У переддень професійного свята не зайвим буде більш докладно розповісти про колектив, який ви очолюєте.
— «Ветераном» нашого відділу можна назвати мого заступника Василя Лук’яновича Андріюка, який працює зі мною з 1993 року. Він — досвідчений фахівець, колишній бухгалтер ВХО «Гуцульщина», знає роботу, постійно вдосконалює свій професійний рівень, добре знає нормативну і законодавчу базу Цього року проводжатимемо на пенсію головного контролера-ревізора Марію Михайлівну Гончар, з якою я працюю уже 20 років. Вона дисциплінована, вимоглива, завжди акуратна в роботі, працелюбна. Добре зарекомендували себе, здобули заслужений авторитет в колективі Ганна Василівна Томич та Олена Романівна Тершак. Вони працюють у відділі не перший рік, відповідальні, працьовиті, чесні в роботі. Маємо і молоде поповнення — прийняли на роботу Василя Петровича Сумарука, який до цього три роки працював у відділенні Пенсійного фонду. Йому бракує ще досвіду, але вже зараз видно: з нього буде ревізор. А ревізор — це специфічна професія. У нашій роботі треба мати і «нюх» ревізорський, і покликання. Бо не кожен бухгалтер буде ревізором, як і не кожен ревізор буде бухгалтером.
— Ви свого роду унікальний керівник. Очолюючи таку серйозну структуру, маєте цікаве захоплення — займаєтесь голубівництвом. Цікаво було б дізнатись: члени вашого колективу теж мають заняття для душі?
— У нас прекрасно вишиває Ганна Василівна Томич. Марія Михайлівна Гончар після смерті чоловіка опікується пасікою, вирощує кролів. Василь Лук’яновчи Андріюк і двоє його синів розділяють моє захоплення, теж займаються голубівництвом.
— Що скажете колегам з нагоди професійного свята?
— Хочу привітати всіх наших колишніх працівників: Христину Іванівну Риндегевич, Любу Дмитрівну Вань, керуючу відділенням Ощадбанку Анну Миколаївну Сабадах, економіста відділу культури Ігоря Цюп’яка, Марину Іванівну Ганебну, яка зараз працює в ДПІ. Вітаю і всіх своїх колег. Бажаю їм здоров’я, добра, достатку, натхнення у роботі, любові, надії” на краще.
Розмову вела Аліса Мудрицька.