Косівська громада урочисто відзначила 30-ту річницю Незалежності України. В Будинку культури та дозвілля відбулося народне віче з нагоди величного національного свята.
З вітальними словами до присутніх звернулися голова районної ради Зеновій Томащук та голова Косівської об’єднаної громади Юрій Плосконос. Гордість за рідну державу, подяка воїнам, які нині відстоюють її територіальну цілісність та суверенітет, звучали в словах і піснях учасників святкового концерту: свобода — те найкраще, що має наш народ. Незалежності гідні хоробрі.
Зеновій Томащук, звернувшись до громади, сказав наступне: «Дорогі косівчани! У цій залі нас зібрала чи не найважливіша подія в історії українського народу нового часу. 30 років тому народилася молода держава — Незалежна Україна. Нам вистачило сил, мудрості і єдності зробити цей незворотній крок.
За роки своєї Незалежності українська держава пройшла нелегкий шлях від драматичних сподівань і помилок до вагомих досягнень і глобальних стратегічних орієнтирів. Ми почали жити за новими законами, які докорінно змінили весь уклад життя у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Україна ствердилася як одна з найбільших держав Європи, як надійний партнер, який дотримується демократичних принципів і норм міжнародного права.
Ніякі перешкоди не в змозі позбавити українців свободи і їх власного дому. Ми — сильна нація, ми досягнули незалежності і ми ні на крок не відступимо, щоб вберегти вільну, суверенну Україну для майбутніх поколінь.
Найголовнішими здобутками Незалежності стала Соборність споконвічних українських земель, їх нерозривна єдність та непорушність кордонів, державний суверенітет та демократичне суспільство. У числі наших досягнень також — можливість кожному бути собою. Бути українцем і бути патріотом України.
Для кожного громадянина України День Незалежності має насамперед стати днем роздумів про долю своєї Батьківщини і днем іспиту власного сумління. Сьогодні ми просто не можемо, не маємо права заховатися за буденними клопотами від викликів, які постали перед Україною. Наша мирна держава, яка ніколи не претендувала на чужі землі, зазнала ворожого вторгнення через чужі імперські плани, історія повернула так, що сьогодні ми знову змушені відстоювати свою незалежність.
Сильна і нероздільна Україна з європейською стратегією стала загрозою для Росії. Скориставшись нестабільною суспільно-політичною ситуацією в нашій країні, Росія розпочала неоголошену війну. Але я впевнений, що попри всі намагання ворога зламати український народ, ми з гідністю пройдемо це випробування. Нехай же День Незалежності України вселяє гордість за свій народ, свою країну, об’єднує, всіх українців, дарує нам світлі надії і впевненість у завтрашньому дні.
У ці нелегкі для України дні прийміть щирі побажання миру, добра, злагоди і Божого благословення. Бажаю кожному віри у себе, в свою державу, у перемогу України. Будьмо єдині і перемога обов’язково буде за нами. Слава українському народу! Слава Україні!».
Юрій Плосконос сказав наступне: «Шановна громадо! Сьогодні ми відзначаємо найвизначнішу дату в історії нашої країни — День Незалежності. Чому день незалежності є важливим для кожної країни?
Як ви знаєте, ми, український народ, належимо до західної цивілізації. І західна цивілізація на шляху своєї непростої історії прийшла до розуміння, що основними для цивілізованих країн є базові людські цінності: право на життя, свобода віросповідання, свобода слова, демократія, свобода совісті та інші… Тільки у незалежній державі нація може користуватися цими базовими цінностями. Ми маємо яскравий приклад проживання зараз українців на окупованих територіях…
Ми прекрасно пам’ятаємо, як у 2014 році українців страчували тільки за те, що вони відстоювали синьо-жовтий прапор. Ми пам’ятаємо, як 16-річного хлопця в Краматорську застрелили тільки за те, що в його рюкзаку знайшли синьо-жовту стрічку. Ми маємо наочні приклади, як у 20-му столітті, в час двох світових воєн, українців використовували як гарматне м’ясо представники імперій, влада імперій, до яких входила Україна тих часів. Ми пам’ятаємо часи голодомору, часи розстрілів поетів, священників, громадських діячів, пам’ятаємо вивезених у Сибіри, закатованих у власних будинках , хто не подобався радянській владі, хто думав інакше. Ми пам’ятаємо КАМази на дорогах, щоб не дати прийти до влади тим, хто любить цю державу і народ.
Впала імперія, але скільки ще відтоді нам треба труду і змагань, щоб утвердилися ті права і свободи, за якими живуть цивілізовані країни. Помаранчева революція, Революція Гідності продемонстрували наші одвічні пориви, наше бажання жити у вільній цивілізованій країні з верховенством права. | нас за це ненавидить Росія.
Якими стражденними дорогами ми прийшли до своєї Незалежності. І нині ми — на війні; ціною життя багатьох українців платимо за право жити у вільній Незалежній державі. Дякуємо всім і кожному, хто нині на фронті і в тилу виборює волю. Слава Україні! Героям слава!».
Відбувся величний святковий концерт.
Першими вийшли на сцену ансамбль бандуристів «Сонячна струна» Косівської дитячої школи мистецтв (керівник Світлана Лазован) і солісти Будинку культури та дозвілля міста Косова: Василь Григорчук, Михайло Строїч, Вікторія Кіщук, читець — Юлія Лосюк.
Подарували святковий настрій присутнім учасники вокальної студи Косівського будинку культури та дозвілля Юлія Кіщук і Софія Кашевко (керівник Тетяна Бойчук). У програмі був танець «Веснянка». Його виконали учні танцювальної студи «ЗТАРЗ» (керівник Руслана Данилюк). «Пісню з полонини» заспівав Михайло Строїч.
Зворушив присутніх виступ Калини Микитівни Грицанюк, яка передала землякам своє привітання з діаспори в Італії та прочитала власні вірші, зокрема, про рідні Карпати.
Зачаруйте мене, гори, дивними чарами,
Щоб душа моя навіки була разом з вами.
Щоб летіла в полонини над гуцульським плаєм,
І втішалась я щоднини своїм рідним краєм.
Бо така краса у ньому, що аж серце мліє,
Як люблю тебе, весела моя Гуцулів.
Чорна гора та Говерла — то мої Карпати,
Буду я вас, рідні гори, все життя кохати…
Буду я вас, рідні гори, все життя любити,
Бо без вас, мої Карпати, я не зможу жити.
А ще цього дня зі сцени прозвучали інструментальні композиції у виконанні народного аматорського оркестру Будинку культури с. Річки (керівник Микола Грепіняк), народний аматорський вокально-інструментальний ансамбль «Джерела» Будинку культури та дозвілля (Ельвіна Звіздарик), ансамбль «Золоті роси» с. Шепота, філіал ЦДТ Косівської ТГ, керівник Михайло Петрів, народний аматорський гурт «Гармонія» Будинку культури та дозвілля (керівник Леонід Процюк), ансамбль «Зелений талісман» Косівського ЦДТ (керівники Оксана Соколюк, Максим Вацик та Лілія Піроцька), дует у складі Тетяни Бойчук та Святослава Мицкана.
Ведучі концерту, Марина Шушельницька та Василь Павлюк, перед кожним виступом зверталися до присутніх із різними закличними словами, як наприклад: «Дорога українська родино! Пам’ятаймо, що ми — українці. Любімося. Єднаймося. Не даймо комусь знищити себе. Збережімо Україну для майбутніх поколінь». «Початок і кінець — наша невмирущість і сила. Нехай цвіте наша Україна, нехай процвітає наш гуцульський край».
Звичайно ж, діти сказали про Україну свою мрію:
«… В моїй Україні ніхто не стріляє, Ніхто не калічить, ніхто не вбиває. В моїй Україні ніхто не воює…».
Хай прийде день, коли так станеться. Бажаємо вам міцного здоров’я, єдності, любові до ближнього та Господньої опіки. Слава Україні! — звучало останнім акордом свята.
Назар КРАВЧУК.