Кому в цьому заголовку поставить Косівська об’єднана територіальна громада
Редакція газети «Гуцульський край» звернулася до Косівської міської ради з проханням прокоментувати звернення працівників Смоднянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату ІІІ ступенів (далі — санаторна школа). На запитання журналіста відповідав заступник Косівського міського голови Святослав Костинюк.
— Смоднянська санаторна школа — пансіонного типу, — пояснив Святослав Васильович.
— Це означає, що дітки там можуть і навчатися, і проживати. До 2020 року навчальний заклад фінансували з обласного бюджету. У ньому перебували неповнолітні з соціальнонезахищених сімей Косівського і Верховинського районів. Торік школу реорганізували в гімназію і передали на утримання і фінансування Косівській територіальній громаді.
Заклад розрахований на 250 учнів. Зараз у ньому навчаються 129 осіб, з них: з Косівської ОТГ — приблизно 60 дітей, решта школярів — з Космацької, Яблунівської, Кутської ОТГ і Верховинського району.
Зараз фінансування санаторної школи відбувається наступним чином: з державного бюджету надходить освітня субвенція на певну кількість школярів і зарплату педагогів, решту коштів (на оплату опалення, енергоносіїв, водопостачання, харчування, зарплату технічного персоналу і вихователів) виділяє бюджет Косівської територіальної громади.
Торік почалася наша депутатська каденція. Ми проаналізувати стан справ у громаді в усіх галузях, зокрема освітній. Загальний бюджет Косівської ОТГ на 2021 рік складає 269 мільйонів гривень. Йдеться про фінансування енергоносіїв для Косівської ЦРЛ, яка є опорною і обслуговує два райони — (наш і Верховинський), утримання закладів культури, дошкільних навчальних закладів, благоустрій населених пунктів громади, утримання всього адмін-апарату Косівської міської ради.
Косівський відділ освіти підготував бюджетний запит на 243 мільйони гривень. Виходить, що на всі вищезгадані потреби у нас мали би залишитися 26 мільйонів гривень.
Депутати підходили до формування бюджету громади з дефіцитом — майже 70 мільйонів гривень. Оскільки освіта займає найбільшу статтю витрат, почали з’ясовувати, чому так. Що в цій системі неправильно побудовано, що можна змінити? Вивчили документи і побачили, що проектна потужність навчальних закладів громади не використовується. Система освіти Косівської ОТГ розрахована на 5366 учнів, а навчаються — 4184, з них приблизно 200 дітей — мешканці інших територіальних громад, які перебувають у двох закладах пансіонного типу — Косівському ліцеї імені І.Пелипейка і Смоднянській санаторній школі.
Тому ми дійшли висновку, що не можемо утримувати дві школи однакового типу. Або ми їх об’єднуємо, бо там і там є пансіон, або громада забезпечує пансіонне забезпечення лише тим дітям, які проживають на території Косівськоїї ОТГ, а дітей з інших громад приймаємо у ці заклади за наявності вільних місць.
Іншого виходу у нас немає. Фінансування освітньої галузі Косівської громади на цей рік забезпечене лише на 9 місяців. Якщо не проводити оптимізації, то ні до чого доброго це не приведе.
Ситуація, схожа на смоднянську, склалася у Яворів-Безульківській школі. Зараз у її першому класі навчаються 4 учнів, у другому — 5. Поряд, за два кілометри, розташований Яворівський ліцей. Він розрахований на 450 учнів, а в ньому навчаються лише 190, зокрема у першому класі — 11 дітей, у другому — 20.
Якщо ми об’єднаємо ці дві школи, в нас не збільшиться понаднормова кількість дітей у жодному класі. Зате виросте коефіцієнт спроможності школи, вистачатиме освітньої субвенції.
Сьогодні у Смоднянській санаторній школі у першому класі навчаються 11 діточок, у другому — 14, у третьому — 11, у четвертому — 12, у п’ятому — 17, у шостому — 17, у сьомому — 16, у восьмому — 23, у дев’ятому — 10.
У Косові склалася дивна ситуація — у місті і близьких до нього селах є багато шкіл і мало дітей. А в Шепоті, наприклад, навчальний заклад розрахований на 150 учнів, а навчається у ньому набагато більше дітей. Схожа ситуація у Шешорах — стара тісна школа і багато дітей.
— Ширяться чутки про те, що Смоднянську санаторну школу хочуть ліквідувати не так заради економії, як заради продажу. Вона розташована на великій території, у дуже зручному і гарному місці, має добротні, облаштовані приміщення, розвинуту інфраструктуру.
— Ще ніхто нічого не продав. Це не так просто зробити. Для цього депутати мають прийняти відповідні рішення. Об’єкт треба внести у список малої приватизації, після чого його виставляють на сайті «ProZorro». Продати приміщення, в якому навчаються учні, — неможливо.
— Косівська міська рада обговорювала ймовірність співфінансування закладів пансіонного типу з громадами, чиї діти навчаються у наших школах?
— Територіальні громади з превеликим задоволенням заберуть своїх дітей, бо за ними йде освітня субвенція. Завдяки цьому їхні школи стануть більш комплектними, їх легше утримувати.
На цьому етапі Смоднянська санаторна школа біжить попереду потяга. Нещодавно колектив запросив нас на зустріч через оці чутки про ліквідацію і ймовірний продаж. Ми прийшли, розповіли про ситуацію, що склалася. Міністерство освіти і науки України, департамент освіти ОДА постійно закликають громади і навчальні заклади до оптимізації витрат. В освітній галузі країни відбувається реформа. Ще трохи — і нам доведеться думати про те, як створити у Косівській громаді академічний ліцей.
За 30 років незалежності освітню галузь занадто і неефективно розширили. Освітньої субвенції не вистачає, бо її нараховують на дітей, а не на вчителів. Зараз у деяких навчальних закладах педагогічні штати роздуті, а школярів — мало.
Неможливо утримувати систему, розраховану на 5300 учнів, коли вона «завантажена» лише на 4000 осіб. Треба приводити її у відповідність до сьогоднішніх реалій і викликів. Якщо не зробимо цього, витрати на освітню галузь потягнуть на дно усю громаду.
— Значить, деякі критики адміністративно-територіальної реформи правильно застерігали про те, що центральна влада у такий спосіб — рішеннями самих територіальних громад — хоче ліквідувати «зайві і неспроможні» медичні, освітні, культурні заклади.
— Це правда. Влада у столиці не хотіла робити непопулярних кроків, дочекалася завершення реформи децентралізації і перекинула ці проблеми на нас.
Але на цьому етапі жодних рішень про закриття Смоднянської санаторної школи Косівська міська рада не приймала. Поки що ми готуємо проект рішення, хочемо показати депутатам шляхи оптимізації освітньої галузі в Косівській громаді.
— Але закриття цього навчального закладу можливе?
— Так.
— І чого тоді чекати його працівникам та учням?
— Пріоритетним кроком для громади буде переведення дітей в інші навчальні заклади. Другий етап — допомогти вивільненим працівникам знайти роботу, хоча законодавство не вимагає цього від територіальної громади. На третьому етапі громада вирішуватиме долю території і майна школи.
Обговорюємо варіант консервації цього об’єкта як такого, на базі якого можна створити академічний ліцей. У 2024 році такий навчальний заклад має з’явитись у громаді. В ньому навчатимуться 650–700 учнів. Для цих потреб підходить лише Косівський ліцей №1 імені Ярослава Мудрого. Всі інші навчальні заклади не відповідають вимогам. Але постає інша проблема: в академічному ліцеї навчатимуться тільки учні 9–11 (12) класів. Куди перевести учнів 1–8 класів?
Окрім Смоднянської санаторної школи, розглядаємо також, як варіант, розміщення академічного ліцею у Старокосівській школі-довгобуді, за умов її добудови та введення в експлуатацію.
Але тоді не буде вирішено проблем навчальних закладів на території великих сіл — Вербовця і Старого Косова. Вербовецька гімназія розрахована на 350 дітей (зараз — 190), Старокосівська — на 440 (зараз — 300).
— Що робити вивільненим працівникам санаторної школи?
— Коли ми зустрічалися з колективом, пояснили, що пенсіонерів працевлаштовувати не будемо. Зрештою, і не повинні цього робити.
Нам шкода ветеранів, не плануємо звільняти всіх огульно. Але мусимо визнати: їхня кількість стала проблемою для освітньої галузі. Це надмірне фінансове навантаження, бо пенсіонер має велику вислугу років, відзнаки і надбавки, тому його зарплата в рази перевищує заробіток молодого вчителя. Буває, що педагоги, яким виповнилася 70 років і більше, мають по 26 годин навантаження, коли повне тижневе складає 18 годин. А в цей час молоді випускники педагогічних вишів їдуть у Польщу збирати ягоди.
Виникає й інша проблема: рано чи пізно настане період, коли літні вчителі підуть зі шкіл через природні причини. Хто їх замінить?
Ніхто не збирається різати по-живому. Але треба припинити практику, коли 70-річний педагог викладає 26 годин на тиждень, а молодий учитель сидить без роботи, не має можливостей для професійного зростання.
Дивує неготовність деяких учителів виходити на ринок праці. Складається враження, що їм комфортно працювати з 10-ма учнями, але вони бояться заходити у клас, де сидять 30 школярів.
— Долю Смоднянської санаторної школи вирішуватиме тільки сесія Косівської міської ради?
— Так. Ця школа є власністю міської територіальної громади.
Розмову вела Аліса МУДРИЦЬКА.
«Гуцульський край», №15, 9.04.2021 року
Довідка
Смоднянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів функціонує з 1947 року. Упродовж 74 років створювали й удосконалювали її матеріальну базу. А що далі?
Коли школа перебувала в обласному підпорядкуванні, у ній навчалися і виховувалися 250 учнів. Протягом останніх років кількість учнів з незрозумілих причин зменшувалася (хоча документи подавали багато дітей, охочих у нас навчатися).
У 2020 р. школу реорганізували в Смоднянську гімназію. Зараз у ній навчаються 129 учнів (з багатодітних, малозабезпечених сімей, діти, які проживають далеко від школи (5–12 км), перебувають і складних матеріально-побутових умовах).
Для навчання і виховання дітей у нас створені всі умови: сучасне опалення, водопостачання; у приміщенні школи є сучасні санвузли, душові кабіни. Є новий комп’ютерний клас, спортзал, конференцзал, обладнаний актовий зал; 18 класних приміщень (світлих, прозорих).
Загальна територія школи — 3,9131 га. На ній розташовані три спальні корпуси (сучасне опалення, водопостачання, санвузли, душові кабіни, ігрові кімнати), їдальня, медичний корпус, складські приміщення, котельня з сучасною системою опалення (на дровах і газі), дитячий майданчик, стадіон.
Оскільки влада збирається оптимізувати нашу школу, ми хочемо знати, з якою метою? І чому це роблять у нашій школі, хоча в районі залишаються школи з невеликою кількістю дітей і набагато гіршими матеріальними умовами? Де влада планує працевлаштувати майже 40 вивільнених працівників Смоднянської гімназії? Але перш за все нас непокоїть доля наших учнів.
Бажаємо нашій владі подумати про дітей, які навчаються, і про людей, які працюють у нашій школі. Колектив Смоднянської гімназії.