На історичному календарі нашої нації 2013-й позначений як 22 рік з часу відновлення її державності. Сказати, що справжньої – означає сфальшувати. Бо поки що маємо так звану державність. А могли вже мати українську Україну. Та не всім хотілося її будувати з чистими помислами, безкорисливо й жертовно. Не всім. На екрані рентгену часового виміру висвітилися невтішні діагнози: одні захворіли на зрадництво і кар’єризм, інші – на угодництво і користолюбство, декотрі віддалися у пута розчарованості або ще гірше – байдужості. З такими діагнозами гарної України для нащадків, в тому числі і своїх кровних, не побудуєш. Потрібна велика праця когорти самовідданих. До неї і належить Іван Ключук із Соколівки.
Він один із тих, хто не відступав і не відступає від ідеї самостійності України, не шукав і не шукає вигоди для себе. Івана не зломиш. Ми були разом з ним на розкопках у Черганівці, на території Косівської гімназії, в Кривобродах. І не лишень. Не було ні одного такого випадку, аби він підвів. У той скрутний час, коли не було де заробити копійку, люди шукали зарібку за кордоном, Іван, маючи непогану роботу, звільнився з неї, аби повністю присвятити себе розкопкам, брати участь в антикомуністичних акціях. Деякий час він був очільником районного проводу Української республіканської партії, його обирали депутатом Соколівської сільської ради, – розповідає про Івана Ключука один із перших співголів районної організації «Меморіал», організатор і перший голова районної організації Конгресу Українських Націоналістів Василь Бович.
Працював Іван на колишньому виробничо-технічному підприємстві «Сільгосптехніка», у відділі, який очолював нинішній голова районного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Богдан Глібчук. Він згадує, що Іван Ключук відверто висловлювався проти радянського режиму, уже тоді мав добрі знання з історії України. Саме він і вивісив на чільному місці «Сільгосптехніки» синьо-жовтий прапор – один із перших у нашому районі.
27 січня Іванові виповнилось 50. Хай добре слово про нього Василя Бовича, Богдана Глібчука і автора цих рядків скрасять його ювілей, нагадають, що про його український чин пам’ятають, цінують і поважають.
Заодно хочеться щиро привітати і Василя Бовича, якому 1 лютого виповнюється 56.
Василь ГЛІБЧУК
На світлині: Іван КЛЮЧУК