Наш край виплекав та проніс крізь століття та лихоліття неповторну культуру, якою не можна не пишатись і яка є яскравою та невід’ємною частиною великої української культури. За віки, що наш народ прожив серед гір, він навчився ґаздувати так, щоб покладатися переважно на власні сили. Водночас, за потреби, гуцули завжди дотримувались демократичного порядку обговорення спільних проблем та пошуку взаємоприйнятних варіантів їхнього вирішення.
Вважаю, що таке гармонійне поєднання індивідуальної відповідальності та колективних механізмів погодження інтересів, яке споконвіку притаманне гуцульській громаді, є повчальним для всієї України.
Отже, маємо готовий гуцульський рецепт відродження України.
По-перше, покладатися лише на власні сили. Розвивати українську економіку так, щоб вона за рахунок міцних внутрішніх економічних зв’язків набула необхідного запасу міцності, що є головною передумовою успішного спротиву негативним зовнішнім впливам. Якщо щось і позичати, то лише на потреби розвитку, а не проїдання.
По-друге, максимум сприяння з боку держави приватній ініціативі. Всім, хто може будувати свій добробут власними зусиллями, держава хоча би просто не заважає, оптимально – сприяє за рахунок людського оподаткування, а не такого, що вичавлює останнє. Той, хто з об’єктивних причин потребує допомоги, – отримує її в повному обсязі, необхідному для гідного життя.
По-третє, стосунки місцевих громад з іншими органами влади вибудовуються на засадах домовленостей між ґаздами: що заробив (зібрав), те й витрачаєш. Але загальні державні програми, що фінансуються з Державного бюджету, який формується усіма українськими громадами, розподіляються між областями та районами максимально прозоро та виключно на принципах справедливості, а не виходячи з хибного принципу – чия влада перемогла, той і отримує все.
По-четверте, у зовнішніх стосунках Україна керується простим правилом: хто нас поважає, того й ми цінуємо, хто нам допомагає, того й ми підтримуємо, хто з нами хоче мати добросусідські відносини та рівноправну торгівлю, того й ми вважаємо стратегічним партнером. Все інше – від лукавого: ми ні від кого жодної милості не чекаємо, але й від нас ніхто не має права вимагати.
По-п’яте, ми – господарі на цій Богом даній нам землі. Кожного, хто поважає нашу історію, знає нашу мову та готовий боронити Україну від будь-якого зовнішнього ворога, ми вважаємо своїм товаришем і побратимом.
На тому стоїмо і з цього виходимо, говорячи, що всі ми – патріоти та українці.
Переконаний, що ці прості правила, які перевірені тисячолітньою історією гуцульського народу, стануть у пригоді нашій любій неньці Україні. Саме їх підтримаю та боронитиму у Верховній Раді в разі мого обрання народним депутатом.
Микола Палійчук,
кандидат у народні депутати України по 89-му виборчому округу