Неодноразово порушуємо тему про дітей, позбавлених батьківського піклування. Розповідали й про хлопця з с. Тюдова, який від народження перебував на державному утриманні. Після закінчення профтехучилища, уже в повнолітньому віці, стикнувся з проблемою житла.
За ним було закріплене житло в с. Тюдові, у якому мешкала ще його мати. Але в будинку довгий час ніхто не проживав і він потребував капітального ремонту. Проблема цього хлопчини стала для нас своєю, так як одним із пріоритетних напрямків роботи Центру є сприяння у соціальній адаптації дітей-сиріт із числа випускників інтернатних закладів та осіб з їх числа. Необхідні були кошти. Тож почали звертатись за допомогою до районної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів районної ради, до підприємців, до церковного комітету, до громади села. І завдяки добрим людям, які не залишились осторонь чужої біди, допомогли власними силами та коштами хлопцеві відремонтувати житло. На сьогодні за підтримки депутата районної ради В.В. Шкондеюка у будинку вже встановлено вікна та двері, підключено електроенергію, проводять роботи з підведення газопостачання та ремонти всередині будинку, встановлено піч. Багато чого вдалося зробити за сприяння сільського депутата І.Ю.Луканя, який переймається проблемою дитини-сироти, залучає депутатів різних рівнів до вирішення важливих питань.
Це не поодинокий випадок. З проблемою житла стикаються майже усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають у державних інтернатних закладах, і не тільки.
До 23 років дитина-сирота, яка не має житла, може проживати у соціальному гуртожитку для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в м. Калуші. А далі — вже як складеться доля, як у вищевказаному випадку.
Тому ми переконуємось у тому, що краще, коли дитина-сирота до досягнення нею повноліття проживає у опікунській сім’ї і з допомогою опікунів а використовуючи соціальні виплати, житло доведуть до ладу, щоб дитина згодом мала де проживати.
Щоб допомогти опікунам у вихованні, утриманні дітей і створенні умов для проживання, такі сім’ї Центр бере під соціальний супровід.
Протягом 2011 року під соціальним супроводом Центру перебувало 4 опікунські сім’ї. Взявши опікунську сім’ю під супровід, працівники Центру разом із опікунами мають можливість привести житло дітей-сиріт у належний стан.
Наведу приклад.
Дівчина навчалась у випускному класі одного із інтернатних закладів району. Батьки померли. Рідні брати не захотіли взяти дівчину під опіку. Постало питання про необхідність продовження навчання в обласній школі-інтернаті або шукати опікуна серед інших родичів.
Таких опікунів було знайдено. Цю опікунську сім’ю було взято під соціальний супровід з метою адаптації дитини в сім’ї, вирішення питання подальшого навчання і найголовніше — допомогти опікуну у ремонті житлового будинку дитини і створенні елементарних умов для проживання дитини після її повноліття.
Будинок перебував у вкрай поганому стані. Дах протікав, вікна і двері прогнили, дві стіни необхідно було терміново замінити, через протікання даху комин обвалився і піч стала непридатною для використання, не було світла та багато іншого.
До вирішення питання ремонту житла працівники Центру, крім опікуна, залучили сільського голову, громаду села, депутатів. Значну допомогу надавали сусіди дитини, які організували прибирання території біля будинку, допомагали, хто чим міг.
Раціонально використовуючи соціальні виплати на дитину-сироту протягом півроку придбано покрівлю і перекрито дах, проведено у будинку заміну стін і перекриття, встановлено нові вікна, замінено електропроводку, закінчуються роботи з підведення до будинку електроенергії.
В цей час розпочато роботи зі встановлення печі. Також необхідно провести ремонтні роботи в середині будинку, підвести до будинку газ, придбати речі першої необхідності. Але, на жаль, коштів немає.
Дівчина навчається в одному із профтехучилищ області, тимчасово проживає у гуртожитку і мріє про своє власне житло.
Таких прикладів соціального супроводу опікунських сімей можу назвати багато. Основною проблемою у цих сім’ях є поліпшення житлово-побутових умов, створення елементарних умов для проживання дитини-сироти після виповнення повноліття.
У вирішенні питань підведення до будинків дітей-сиріт та осіб з їх числа електроенергії, газопостачання значну допомогу, надають і сприяють керівники газового управління і РЕМу, які завжди відгукуються на прохання Центру.
До вирішення житлових проблем дітей цієї категорії також приєднуються голови сільських рад, депутати районної та сільських рад, де проживають діти.
На сьогоднішній день уже є результати. За сприяння голови РДА Я.І. Шинкарука, начальника Косівського УЕГГ В.В.Фейчука, начальника РЕМу В.Я.Боднарука, заступника начальника РЕМу Ю.І.Бейсюка, сільських голів с. Кобак, с. Тюдова, с. Черганівки, с. Старих Кутів, Микитинців вирішено питання підведення електроенергії та газопостачання до будинку, де проживають діти-сироти, та газопостачання с.Кобак, с.Тюдова, с.Черганівки.
Як зазначалося вище, цих дітей виховували у неблагополучних сім’ях. Вони мало що бачили позитивного у поведінці своїх батьків, тому частіше у них виникають труднощі адаптації у суспільстві. Але за бажання самих дітей-сиріт і їх опікунів та за підтримки влади, громади можна подолати будь-які труднощі.
Хочеться висловити велику подяку всім, хто переймається бідами наших дітей-сиріт і долучається до вирішення їхніх проблем. Маємо велику надію на подальшу співпрацю і що наша праця не буде марною.
Нашу державу чекає світле майбутнє тільки тоді, коли для всіх нас, дорослих, не буде чужих дітей.
Марія ПІТЕЛЯК,
директор Косівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.