Спекотного 19 червня 2009-го року у Косові сталася велика трагедія – Москалівська церква св. Василія Великого спалахнула, як купка сірників, і згоріла вщент, залишивши по собі згарище на церковному подвір’ї і невимовний біль у грудях усіх косів’ян, незалежно від їх конфесійної приналежності.
Це була непоправна втрата, адже на момент пожежі цій прекрасній споруді виповнилось 114 років. Із сакральної мапи Гуцульщини зникла унікальна пам’ятка дерев’яного зодчества, справжня духовна святиня, намолена кількома поколіннями вірян. Розпачу парафіян і їхнього духовного наставника, Косівського декана УГКЦ отця Романа Іванюлика не було меж. На щастя, період відчаю тривав недовго. Спільне горе ще більше згуртувало вірян – вони одностайно вирішили відродити церкву: збудувати на цьому місці нову, ідентичну. І це їм вдалося!
Життєдайним джерелом потекли грошові пожертви на відродження храму. Кожен давав, скільки міг – без жалю, від душі, від щирого серця. Кожен парафіянин вважав за велику честь, моральний і духовний обов’язок взяти безпосередню участь у відбудові храму – добровільних помічників під час будівництва не бракувало. А вихідного недільного дня усією дружною християнською родиною щиро молились за швидке і вдале завершення будівництва, за здоров’я і благополуччя усіх, хто брав участь у відродженні храму.
Москалівська церква, як легендарний птах Фенікс, постала з попелу — радісно потягнулася куполами до сонця і вдячно простелила таку важливу і потрібну для кожного з нас дорогу до Храму.
Радіють парафіяни. Щасливий як ніколи отець Роман Іванюлик. У відродженій церкві слова «Христос воскрес!» лунають по-особливому символічно.
Аліса МУДРИЦЬКА.
Фото Володимира НИКИФОРУКА.
One Reply to “Москалівська церква св. Василія Великого”