У понеділок ми приступили до роботи і своїх клопотів вже за новим часом. Це символічно. У понеділок ми обрали нову місцеву владу. Минулої неділі доля дала нам ще один шанс довести, що ми не натовп, а мисляча, мудра громада. У понеділок хтось знову зайшов у свій кабінет, щоб поринути в звичні щоденні клопоти, хтось рахував збитки, бо викинув купу грошей на рожеву та золоту фарбу для себе та чорну-пречорну (і дуже багато) – для суперника. А ще хтось буде примірятися до омріяного і вибореного права виконати те, що обіцяв.
А сьогодні, по закінченні своєї чотирирічної праці для захисту бідних, хворих, безрідних, якій присвятила свою депутатську діяльність, хочу подякувати всім, хто працював поруч, хто в ці роки звертався до мене, хто довіряв свої клопоти і болі, хто надіявся на мене і спонукав щодня почувати себе слугою, потрібною всім. І це було стимулом до життя і щоденної праці. Це були щасливі роки в моєму житті, і за них я вдячна Богу і вам, мої дорогі.
М. СМЄЛІК,
депутат райради V скликання.
А цього вірша, подарованого мені Марією Зіновчук, передаровую вам всім і Косову, з яким зріднилася за час депутатської праці.
Добридень, мій Косове! Вулиці, площі!
Над тобою наш стяг жовто-синій тріпоче.
Це той, що так гордо здійнявсь в Україні.
Нехай же навіки тріпоче незмінно.Ці вулиці знали ворожі навали,
Ця площа громади у смутку збирала,
До Бога підносили правду на крилах,
Коли плазувати було вже несила.Як дихала духом свободи громада!
Злітав її поклик до Києва-града.
Прогресу апостоли, правди солдати.
Не гріх помилитись – ганебно мовчати!Чом в нас так не ціниться праця народу?
Чому стоять пусткою наші заводи?
Чому не засіяні ниви родючі? –
Скажи мені, Косове, місто квітуче.Наш батеньку сивий, стань чварам супроти,
Згуртуй проти фальші своїх патріотів
Во ім’я держави. Життя – то є зміни
Для слави, для долі, для честі Вкраїни.Щоби не за крісла боролись – за долю,
Щоби через розбрат не впали в неволю,
Спали, наче відьму, корупцію вражу.
«Добридень, мій Косове», — знов тобі кажу.