«Гуцульському краю» виповнюється 20 років. Для сторонніх людей, начебто, і не дуже солідна, а для колективу редакції — надзвичайно важлива дата.
Два десятки літ тому, ще за часів існування, здавалося, непохитного СРСР на Косівщині з’явилось нове демократичне видання. Весь колектив районної газети «Радянська Гуцульщина» одностайно вийшов з-під опіки райкому Комуністичної партії і перейшов у новостворену газету, яку нарекли «Гуцульським краєм». Вона стала органом рад народних депутатів району. Хресною матір’ю часопису була талановитий журналіст, її перший редактор Людмила Городенко.
Газета — чернетка історії, сказав хтось із відомих. Газета – це літопис краю, додамо ми. Даруйте за пафос, але це справді так. Вже багато років, щотижня, ми робимо новий запис в особистий щоденник Косівщини: інформуємо про важливі і цікаві, приємні і не дуже події, розповідаємо про успіхи, нарікаємо на невдачі, розмірковуємо про високе і не забуваємо про буденне, повертаємось спогадами у минуле і мріємо про майбутнє. І все це ми робимо разом з вами і для вас, шановні і дорогі наші читачі!
Газета живе один день – таку цинічну істину втовкмачують кожному журналістові-початківцю старші за віком і досвідом колеги. Можливо, в інших країнах саме так і відбувається: прочитав «одягнений у слова» основний принцип інформаційного повідомлення «Що? Де? Коли? Як?» — і викинув газету на смітник. Але нам здається, що для багатьох українців газета – це не лише інформатор, а передусім — співрозмовник. Тому хочемо бути для усіх наших передплатників завжди цікавим і щирим другом, спілкування з яким збагачувало б вас новими корисними знаннями і ніколи не розчаровувало.
Усвідомлюємо, що нам далеко до досконалості, меж якій узагалі немає. Бачимо свої недоліки і прорахунки. Знаємо, що багатьом передплатникам не подобається велика кількість вітань і некрологів на сторінках газети. Але без реклами наша газета не вижила б.
Зрештою, саме завдяки платним оголошенням ми можемо не підвищувати передплатну ціну до її реальної собівартості.
Хто б і що не говорив, але найчутливішим барометром для кожної газети є її тираж. А він у нас із кожним роком зростає. Це дуже втішно і відповідально для колективу редакції – творити видання, яке читатимуть 6548 передплатників і члени їх родин.
Ви виявляєте нам свою довіру, «голосуєте за наш часопис своїми гаманцями». Ми хочемо виправдати ваші сподівання.
20 років – гарна дата. Нам хотілося відзначити її по-іншому: підготувати святковий спецвипуск, згадати поіменно — і не поспіхом! — усіх, хто творив і творить «Гуцульський край», надати кожному слово… Було багато цікавих та оригінальних задумів, але фінансова криза і завершальний етап цьогорічної передвиборної кампанії внесли корективи у наші плани, адже, окрім звичної інформації, доводиться публікувати багатосторінкові тексти обов’язкових повідомлень, політичну агітацію тощо — цього від нас вимагає законодавство. Тому навіть у переддень великого для нас ювілейного свята ставимо суспільні інтереси вище за редакційні і пам’ятаємо, що головне завдання газети – інформувати читачів про важливі події.
Редакція газети «Гуцульський край».
Я сам родом з Рожнова. Газету памятаю з дитинства.Мої покійні баба з дідом чекали суботу, щоб почитати свіжий випуск районки.Вітаю колектив зі святом.Бажаю здоровя працівникам та їх рідним, щастя, успіхів та благополуччя. ВІТАЮ.