На її порядок денний було винесено кілька актуальних питань.
Багаті платитимуть більше, незаможні отримають субсидії
Спочатку обговорили те, що нині у всіх на устах, — підвищення ціни на газ. Начальник управління праці та соціального захисту населення РДА Володимир Мамчук розповів присутнім про найважливіші положення постанову КМУ від 14 липня цього року «Про посилення соціального захисту населення при оплаті житлово-комунальних послуг». Володимир Ілліч висловив переконання, що поява цього документа призведе до зростання (щонайменше у два рази) кількості громадян, які матимуть право на отримання житлових субсидій. Адже йдеться про зменшення суми сукупного доходу сім’ї, яка дає підстави для отримання субсидії. Значно спрощується і процедура оформлення цієї соціальної допомоги.
Нині перед працівниками сфери соціального захисту країни загалом і нашого району зокрема поставлено масштабне завдання — довести до відома кожної людини (в першу чергу інвалідів, малозабезпечених, одиноких перестарілих) інформацію про те, що вони можуть звернутися за призначенням житлових субсидій. «Необхідно врахувати специфіку нашого району, — наголосив начальник районного управління УПСЗН. — Він гірський, транспортне сполучення не завжди і не скрізь доступне. Тому хочу нагадати головам рад про Постанову КМУ, у якій передбачено, що у сільській місцевості заяви для призначення усіх видів соціальних допомог приймають і передають в управління ПСЗН виконавчі комітети сільських і селищних рад або уповноважені ними особи. Отже, перестарілим, інвалідам, батькам багатодітних сімей нема потреби витрачати час і кошти на поїздки у районний центр. Вони можуть оформити усі документи у своєму селі. На жаль, ця система у нас ще не задіяна на 100 відсотків. Хочу подякувати виконкомам сільських рад, які активно працюють у цьому напрямку: Вижньо-Березівському, Трацькому, Старокутському, Баня-Березівському, Річківському, Брустурському, Космацькому, Лючківському, Стопчатівському. Там визначено таких уповноважених. Вони активно працюють, приймають громадян на місцях і передають нам зібрані у них документи. На жаль, є сільські ради, де уповноважені працюють вкрай незадовільно. В наше управління за перше півріччя цього року звернулися (отже, приїхали особисто) більше шести тисяч громадян, щоб здати документи для призначення різних видів соціальних допомог. А уповноважені принесли заяви лише від 910 громадян. Як бачимо, йдеться про велику різницю у цифрах і незадіяні резерви», — констатував Володимир Мамчук.
Він також звернувся до голів рад з вимогою більш відповідально поставитися до підписання документів, що надають громадянам право на отримання субсидії. Часто ці соціальні допомоги отримують заможні люди. Через таку «поблажливість» держава фінансує багачів і обділяє бідних.
Субсидії надаються не всім. Докладне роз’яснення з цього приводу ви можете прочитати на 5-ій сторінці цього випуску «Гуцульського краю». Проте не все так драматично. Деякі громадяни, які входять до цього антисубсидійного переліку, можуть отримати ці виплати як виняток, згідно з рішенням комісії, що діє при райдержадміністрації. Вона детально вивчає і враховує матеріально-побутові умови проживання кожної конкретної сім’ї і приймає позитивне або негативне рішення.
— Фахівці нашого управління уважно проаналізували положення Постанови КМУ від 14 липня і дійшли висновку, що практично кожна сім’я, працездатні члени якої отримують середній розмір заробітної плати, а пенсіонери – пенсії, має право на субсидії.
Навіть багато працівників нашого управління мають право їх отримувати, адже у державних службовців зарплати невисокі. Кожен з нас розуміє, що ціни на енергоносії не зменшуватимуться, а зростатимуть. Тому доводжу до відома жителів району важливу інформацію: якщо людина вже отримує субсидії, їй нема потреби до нас вертатись. За будь-яких змін ціни на газ чи електроенергію, всі перерахунки ми робимо автоматично.
Треба лише вчасно передавати нам перелік необхідних документів, кількість яких зведено до мінімуму. Звертаюся до голів рад з великим проханням: інформуйте наше управління про людей, які мають право на отримання соціальних допомог, але самі не можуть чи не здатні їх «виходити». Якщо виникне потреба, у ваше село виїде соціальний інспектор.
Наше з вами завдання — дійти до кожної сім’ї, щоб жодна людина, яка цього потребує, не залишилася без соціальної підтримки, яку їй надає держава, — такими словми завершив свій виступ начальник УПСЗН.
Голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук висловив обурення з приводу того, що довкола підвищення ціни на газ розгортається ажіотаж. «Усі ми знаємо, що це підвищення ініціював не Уряд, такою була вимога МВФ для надання Україні великого валютного кредиту— наголосив Ярослав Іванович. — Ці кошти необхідні нашій державі для того, щоб підняти економіку. Фахівці підрахували, що більшість жителів нашого регіону не постраждає після підвищення ціни на газ, бо завдяки новим правилам нарахування субсидій, держава компенсує їм ці додаткові витрати. Однозначно, у програші будуть чиновники і бізнесмени, які мають високу зарплату. Хочу звернути увагу голів місцевих рад на цікаву ініціативу Івано-Франківської мерії. Вона прийняла рішення знизити передбачений Урядом відсоток сукупного доходу на сім’ю, який дає право на одержання субсидій. Отже, місцеві ради теж можуть на цей процес впливати», — підкреслив голова РДА.
Повінь: робота над помилками
Учасники наради обговорили також інші важливі для району питання. Йшлося про впорядкування систем водовідведення і підготовку документів щодо ліквідації наслідків стихії.
Начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури РДА Василь Склепович ознайомив присутніх зі змістом розпорядження голови РДА «Про впорядкування систем водовідведення доріг загального користування, територій населених пунктів та прибережних територій водних об’єктів». Заходи, передбачені у цьому документі, спрямовані на попередження руйнівних наслідків паводків. Дорожні служби мають навести лад з водостічними канавами. Голів та виконкоми сільських рад зобов’язано привести системи водовідведення на території своїх населених пунктів у належний стан і постійно підтримувати його. А ще місцеві ради повинні подбати про розчищення рік і прибережних територій для забезпечення безперешкодного пропуску великої води.
Життя постійно переконує, що біда нас нічому не вчить. Навіть після двох потужних паводків 2008 і 2010 року у багатьох населених пунктах не приділяють належної уваги розчищенню придорожніх канав і впорядкуванню прибережних територій. «Дійшло вже до того, — обурювався Василь Склепович, — що деякі жителі нашого району пишуть листи до вищого керівництва держави з вимогою прокопати у селі канаву. Ніхто не знімає відповідальності з дорожніх служб. Але варто звернути увагу і на те, що робиться біля приватних господарств. Громадяни встановили до своїх обійсть місточки, а під ними проклали трубочки, інакше їх не назвеш, маленького діаметру. Подивіться, скільки деревини повінь принесла і залишила під опорами мостів. Навіщо викликати МНС-ників з усієї України, відривати їх від основної, важливої і нелегкої роботи? Аби жили у нас місяцями і розтягали це гілляччя? Невже ми самі не можемо це зробити?».
Ярослав Шинкарук наголосив: «Якщо уздовж доріг не буде кюветів для стікання води, ремонт цих автошляхів не будуть фінансувати. Ми своєю безгосподарністю доїмо державу, як дійну корову. Завдані останнім паводком збитки мали би бути менші, якщо би кожен з нас на місцях зробив принаймні те, що від нас залежить. Тому керівники лісгоспів району, НПП, дорожній відділ повинні зробити водовідведення на прибережних смугах, скосити на них траву, вирубати усі дерева, які можуть впасти у воду і перегородити русло ріки. Треба зрозуміти і людей. Вони розгублені, перелякані, приходять до нас, просять підтримки. Але порядок надання матеріальних допомог чіткий: обов’язкова умова – складання кошторисів. Тому пропоную визначити (і в такий спосіб збільшити їх кількість) перелік підприємств і установ, які мають право виготовляти ці кошториси. Оскільки йдеться про ліквідацію наслідків стихії, треба встановити розумну ціну для оплати цих послуг, а не таку, яку ці організації хочуть і нам диктують».
Кожне стихійне лихо – це не тільки велика біда, а й чималий обсяг робіт зі збирання документів. Вони необхідні для фінансування заходів з ліквідації його наслідків. На жаль, і в цьому ми надто повільно реагуємо. Бракує навіть елементарного — фотографій. Йдеться про фотоальбом, який необхідно представити вищим організаціям, щоб продемонструвати масштаби завданих збитків. У часи розвитку плівкової, цифрової і «мобільнотелефонної» фотографії чиновники вирішили довіряти побаченому, а не написаному чи почутому. Кожному голові місцевої ради вже під час стихії повідомили про необхідність докладного фотодокументування наслідків повені: зсувів, зруйнованих доріг, дамб і мостів, затоплених будинків і городів… Але деякі сільські ради і досі не надали весь пакет необхідних фотознімків.
Під час наради знову вели мову про фінансування з державного бюджету лише тих об’єктів, які перебувають на балансі і є державною чи комунальною власністю. Не дивлячись на те, що ще 22 грудня 2009 року було видане розпорядження голови РДА про передачу доріг, штучних споруд тощо у комунальну власність територіальних громад, не всі голови його виконали. Під час обговорення цієї проблеми склалося враження, що голови рад просто не наважуються перекладати на свої плечі такі об’єкти і всіляко намагаються відтягнути цей процес. Багатьох непокоять сумніви щодо їхньої задекларованої і реальної вартості, особливо незавершених споруд.
Голова РДА Ярослав Шинакарук з цього приводу сказав: «Нині у районі діє група ревізорів з області, які перевіряють суто відділ капітального будівництва. Кожен голова може підійти до них і попросити виїхати на місце, оглянути об’єкти, які сільська рада планує взяти на баланс, проревізувати їх. Я сказав, щоб ревізори побували на всіх об’єктах, щодо яких надходили скарги, виникали сумніви чи лунали звинувачення, що хтось там щось украв. Наш район вже четвертий раз перевіряють. Я сам зацікавлений у тому, щоб твердження про викрадення коштів або спростували, або підтвердили. Так, ми справді не завершили роботу на багатьох об’єктах. Але це не моя вина. Можливо, зараз правильно каже Азаров, що після першої повені треба було спочатку один об’єкт завершити, потім другий — і так працювати далі. Але як можна було зосередити всі кошти і зусилля, наприклад, у Космачі і залишити напризволяще інші села, які теж потерпіли від повені? Тодішній Прем’єр-міністр націлювала органи виконавчої влади працювати на всіх об’єктах — терміново, негайно і якісно. Ми так і зробили. На жаль, хотіли як ліпше, а вийшло як завжди. 124 мільйони гривень, передбачених на ліквідацію наслідків повені 2008 року, і досі не надійшли у район», — констатував нерадісний факт голова РДА.
Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій РДА Віталій Кардащук у дні що під час і після цьогорічної повені працював практично в цілодобовому режимі. Він висловив чимало критичних зауважень на адресу голів рад: «Кошториси на пошкоджені та зруйновані об’єкти почали здавати 15-16 липня, хоча вони мали бути в Івано-Франківську вже 16 числа. Чому цей процес так затягнувся? Адже було 5-6 днів, я б навіть сказав діб, на виготовлення кошторисної документації. На мою думку, треба було залучити до виконання цих робіт не дві, а більше організацій. 11 липня голова РДА Я.Шинарук провів нараду з головам рад потерпілих від повені сіл. Все було проговорено. Однак ми ледве зібрали інформацію про потерпілих людей. Голови кажуть, що депутати грошей за це не отримують, тому не хочуть збирати і надавати необхідні інформацію і документи. РДА не буде займатись вихованням кожного депутата. На мою думку, у таких випадках сільський голова мав би зібрати жителів села і сказати людям: подивіться, через такого депутата ми не подали документи про завдані вам збитки, і тому ви не зможете отримати допомогу від держави », — на такій емоційній ноті закінчив свій виступ Віталій Кардащук.
Голова РДА підтримав свого підлеглого: «Ми керуємось термінами, які нам довели. Ніхто з нас нічого не вигадує. Наведу такий приклад: у суботу мене викликали в ОДА, і сказали, що на вівторок мають бути всі необхідні документи. Яка сума буде завданих стихією збитків буде підтверджена ними, таку буде включено до загального списку, узагальнено, і саме цю цифру відстоюватимуть на рівні Києва. У законі чітко написано, хто і що має робити. Один Кардащук не може виконати всю роботу за 40 місцевих рад».
Аліса Мудрицька.