У господарському комплексі району, як і загалом будь-якого регіону нашої держави, комунальні негаразди чи не найдошкульніші. Вирішувати їх надзвичайно складно. За ними тягнеться цілий шлейф як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин. Фінансово-економічна криза, відсутність бюджету впродовж чотирьох місяців, звісно, породжують чимало запитань, зокрема, як утримувати в належному стані цей складний механізм. Наче тугий Гордіїв вузол для міської комунальної системи є центральний водогін, на окремих ділянках якого вода зрошує землю, немов через сито. Проривів, що на ньому дуже часто трапляються, – не злічити. Він — наче латаний-перелатаний мішок. Цей бич роками передається у спадок від влади до влади. У когось руки не доходили до цієї справи, комусь не вистачало бажання, знаючи, що одним помахом руки її не вирішити. А косівчани вже звикли, що з кранів у їхніх квартирах вода тече у визначені дні за графіком.
Та, схоже, в цьому довжелезному тунелі вдасться побачити такий бажаний просвіток. Звісно, випереджувати події не годиться, та все ж є певні сподівання, що в помешканнях косівчан буде вода з централізованого постачання постійно. На цю тему ведемо розмову із заступником голови райдержадміністрації В.В. Привикою.
— Знаєте, з призначенням мене на цю посаду, якось незвично було чути, що в Косові подають споживачам воду два-три рази на тиждень і то лише у певні години, — каже Василь Васильович. – Голова райдержадміністрації Я.І.Шинкарук особисто зацікавився цієї комунальною проблемою. Ярослав Іванович вивчав це питання з керівництвом міської ради, керівниками відповідних служб.
Зараз проводиться реконструкція водогону, точніше сказати, паралельно старій прокладають нову мережу – від водозабору до міста. На цьому об’єкті освоєно більше мільйона гривень. Підрядні організації вже проклали 4,5 кілометра водогону. Нові поліетиленові труби мають ряд переваг над старими металевими. Вони довговічніші, надійніші в експлуатації, у них ліпша протічна спроможність. Вони витримують значно більший атмосферний тиск при подачі води, а це означає, що при введенні водопроводу в експлуатацію вода надходитиме і на верхні поверхи висотних будинків.
Мешканці косівських багатоповерхівок ще пам’ятають ті часи, коли у їхніх оселях безперебійно була водопровідна вода. Через усе місто її подавали аж на турбазу «Карпатські зорі». Але, на жаль, про таку вигоду залишилась тільки добра згадка. Діючий водогін будували ще у 70-ті роки минулого століття. За такий тривалий період труби прогнили. А вони, кажуть, були ще й некондиційними. Їх прориває на з’єднанні навіть при невисокому тиску. Втрати води з Вербовця (від місця розташування свердловин) до центру міста є величезними. Як наслідок — собівартість води у нас найвища в області. До речі, для споживачів, згідно з тарифом, один кубічний метр води коштує 6,7 гривень при фактичній її собівартості 16,63 грн. Різницю дотує міський бюджет. Отож, левова частка цих витрат лягає на фінансовий гаманець держави, і лише трохи більше третини ціни платять абоненти КП «Косівміськводосервіс». Причому справно розраховуються за надані послуги з водопостачання і водовідведення далеко не всі. Директор комунального підприємства В.Д.Скавуляк стурбована тим, що за надані послуги борг 105995 гривень тягнеться ще з 2002 року. Василина Дем’янівна каже, що у списку боржників є абоненти, яких бідними назвати язик не повернеться.
Спеціалісти комунальної галузі в Україні твердять, що якби на вході водопроводу влили дистильовану воду, то на виході вона вийшла б такою, яку маємо в крані. У певній мірі стосується це і Косівського водогону зі старими проржавілими трубами, бо зараз вода в кранах далека від ідеалу. Її набирають у ємності й відстоюють, щоб відділився осад. Однак є надія, що ситуацію вдасться суттєво змінити. З прокладанням нової мережі будемо мати екологічно безпечне водокористування. За якісними показниками, такої чистої води не мають, мабуть, ніде в Україні. Закачують її у нас у мережу зі свердловин 30-метрової глибини, тому маємо чисту колодязну воду.
— Станція водозабору розташована у Вербовці, — продовжує розмову заступник голови РДА Василь Привика. — За кошти, виділені на ліквідацію стихії, а це 52,6 тис. грн., там зробили капітальний ремонт водозабірної системи. На сьогоднішній день нові труби заклали від резервуару до Вербовецької школи. У цьому році плануємо дотягнути водогін до вул. С.Бандери, тобто до перехрестя біля Люльчука. Але не прийнято бюджет 2010 року, а необхідно ще 1557 тис. грн.
У 2004 році зробили капремонт мережі на вул. С.Бандери і частково вул. Незалежності. Реконструкцію водогону почали ще у 2005-му. Загальна кошторисна вартість запланованої реконструкції сягає майже 2,5 мільйона гривень. Якщо вдасться завершити цю масштабну роботу, то централізовану воду подаватимуть і в квартири п’ятих поверхів міських будинків. Розшириться й коло споживачів. Міська рада в цьому напрямку вже зробила перші кроки – на підключення нових споживачів витратила більше 30 тис. грн. Водогін від перехрестя Люльчука з’єднають по вул. Чорновола з мережею, що підведена по вул. Шевченка до Косівської ЦРЛ, яка практично не має міської води, бо постачається вона в лікарню за залишковим принципом. Це також дасть можливість підключити до водопроводу будинки від дитсадка «Горобинка» аж до ресторану «Водограй». Торік реконструкцію водогону здійснював Івано-Франківський «Прикарпатгазсервіс», тепер цю роботу виконує Косівське РБУ-5.
Варто зазначити, що на місці водозабору є 5 свердловин, а використовують тільки три, бо їхній дебет достатній для нинішніх потреб міста. Цікавлячись темою реконструкції водогону, я запитав у директора КП «Косівміськводосервіс» В.Д.Скавуляк, чи й справді мрія мати з крана воду щодня і постійно стане реальною для споживачів. Василина Дем’янівна відповіла: «Якщо головою райдержадміністрації й надалі буде Я.І.Шинкарук, бо Ярослав Іванович цій проблемі приділяє значну увагу».
Ігор Сусак.