Якщо запитати у перехожого, що таке рок-музика, то у відповідь найчастіше почуємо: «важка музика». Відомо, що здавна вона має свій стиль, манеру поведінки, свій звук, виконання і навіть іноді дрес-код.
Для когось ця музика й справді не для слабких нервів, але на те в цьому різновиді мистецтва й існує безліч різних і цікавих течій, які кожен сам собі обирає для душі, таких як: рок-, поп-, фольк-… і т.д.
Якщо гадаєте, що рок-музика тісно поєднана з Німеччиною чи групою «Рамштайн», то це не зовсім так. Переконатися в цьому можна було 23 вересня, відвідавши у місті Косові, на літній сцені районного Будинку культури, творчий концерт наших рок-фольк-гуртів «Повінь» (смт. Кути) та «Гуцули» (Косів, РБК). Цікавим є й те, що пісні поєднали в собі не лише драйвову музику та різноманітні змістовно наповнені тексти, а й рок-фольклорну колористику стилів. Ця музика відрізняється від тієї, яку ми щодня чуємо з екранів телевізорів. Вона трошки інша, бо звучить ніяк не німецькою, а українською мовою, зміст пісень не лише піднімає настрій, а й кличе до танцю (згадати тільки дівчат, що весело танцювали біля сцени), а естетичний вигляд виконавців ніяк не чорного похмурого кольору, а прикрашений кольоровими орнаментами української вишивки.
Такі концерти, як на мене, не лише дають можливість талановитим особистостям Косівщини проявити себе як рок-виконавці, донести до слухача частинку свого настрою, духу тієї рок-музики, яка не змушує затуляти вуха долонями, навпаки, — у такт аплодувати, а й показати іншим, що на кожен товар є свій покупець. Не дарма цей захід зібрав біля естради як мале, так і доросле покоління.
Під гучну рок-музику з боку вулиці доносилися і ревні крики різноманітних мотоциклів. Байк-заїзди закінчувалися, а президенти мотоклубу сповістили всім присутнім про закриття мотосезону.
На вулиці помаленьку вечоріло, а в душах любителів рок-пісні ще не заходило сонце. І хоч струни електрогітар наче рвалися від запальної музики, всім, кому пощастило побувати на такому творчому вечорі української пісні в стилі «рок-фольк», довелося ще довго заспокоювати серця. І зовсім не від напруженої та важкої музики, а від справжньої бадьорості та цілковитого задоволення.
Мирослава Долинчук.
Смiшно було, про “Рамштайн”))
“Гуцули” нiц не оригiнальнi ,в музичному планi я даю 5/10, але варто дякувати за те, що вони е. Просто за те, що в Косовi ще iснують чудовi люди, що поважають класику, а не ведуться на “ТВ-формат”